Встановлення факту належності правовстановлюючого документу

В житті трапляються випадки, коли громадяни не можуть використовувати правовстановлюючі документи, оскільки зазначені в них відомості про особу не збігаються з записами у паспорті чи свідоцтві про народження або в інших документах. Це робить безліч перешкод в прийнятті спадщини, врахуванні трудового стажу при оформленні пенсії, в реалізації свого права на майно, тощо. Звідси виникає необхідність усунення перешкод, які виникли у особи внаслідок помилки при зазначенні відомостей про нього для реалізації його прав та інтересів.

Зазвичай, особа не помічає невідповідності зазначення відомостей про неї у документі, або при отриманні документа легковажно вважає це не суттєвим та не намагається своєчасно їх усунути.

Що робити при виявленні невідповідності відомостей про особу?

В першу чергу необхідно звернутися до державного органу, який видав відповідний правовстановлюючий документ, з проханням виправити виявлену в ньому помилку.

У випадку, якщо установа, яка видала цей документ, не може виправити допущену в ньому помилку, або така установа ліквідована, та архівні документи не збереглися, громадянин має право звернутися до суду з заявою про встановлення факту належності правовстановлюючого документу (ч.1 ст.4 Цивільно процесуального кодексу України(далі-ЦПК), ст.15 Цивільного кодексу України(далі- ЦК)).

Згідно ЦК України встановлення факту належності правовстановлюючого документу відноситься до категорії про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Відповідно до ст.315 ЦПК України до справ про встановлення юридичного факту відносять:

родинні відносини між фізичними особами;
перебування фізичної особи на утриманні;
каліцтво, якщо це потрібно для призначення пенсії або одержання допомоги по загальнообов’язковому державному соціальному страхуванню;
реєстрація шлюбу, розірвання шлюбу, усиновлення;
проживання однією сім’єю чоловіка та жінки без шлюбу;
належність правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім'я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім'ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті;
народження особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту народження;
смерть особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті;
смерть особи, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави вважати її загиблою від певного нещасного випадку внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру.

Відповідно до ст. 293 ЦПК України справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення суд розглядає в порядку окремого провадження за участю заявника і заінтересованих осіб.

Заяву про встановлення факту належності правовстановлюючого документа можуть подавати:

?особа-власник правовстановлюючого документа, якій необхідно довести належність цього документа їй;

?спадкоємці померлої особи – власника цього документа для оформлення спадкових прав;

?утриманці померлого для одержання пенсії;

? прокурор у порядку ст.ст. 56, 57 ЦПК України;

?інші особи, які мають інтерес у встановленні факту.

Заінтересованими особами є особи, взаємовідносини яких із заявником залежать від обставин, що підлягають встановленню і можуть вплинути на їх права й обов’язки.

Заінтересованими особами можуть бути: військкомати, органи внутрішніх справ, управління соціального захисту населення, управління Пенсійного фонду України, фінансові органи, органи виконавчої влади, навчальні заклади, органи страхування тощо.

При зверненні до суду із заявою про встановлення факту належності правовстановлюючого документу повинно бути зазначено:

який факт заявник просить встановити та з якою метою;
причини неможливості одержання або відновлення документів, що посвідчують цей факт;
докази, що підтверджують факт.

До заяви додаються докази, що підтверджують викладені в заяві обставини, і довідка про те, що організація, яка видала документ, не має можливості внести до нього відповідні виправлення.

Крім того при подачі заяви до суду необхідно сплатити судовий збір у розмірі 0,2 прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява подається до суду ( у 2022 році цей розмір становить 496 грн. 20 коп.).

У разі якщо Ви маєте додаткові питання по цій статті чи ваші права порушують, або Ви потребуєте допомоги в судах, і не маєте коштів на адвоката - звертайтеся в сектору “Славутське бюро правової допомоги” з надання безоплатної вторинної правової допомоги, що працює з понеділка по п'ятницю з 09-00 год. до 18-00 год. за адресою: м. Славута, вул. Миру, 15. тел. (03842) 7-06-14.