Методичні рекомендації з питань геральдики і прапорництва міст, селищ, сіл і громад
Загальна методика сучасного герботворення розроблена на виконання Указу Президента України «Про впорядкування геральдичної справи в Україні» № 694/2000 від 18 травня 2000 р.
1) В рамках розвитку місцевої символіки для історичних міст, селищ та сіл, котрі мали давніше міські права, проводиться:
- виявлення, вивчення та встановлення змісту і причин виникнення всіх давніх знаків, які використовувалися, з пізнішою реставрацією герба за можливим найдавнішим зображенням;
- у випадку використання в давньому гербі символів, поширених в інших знаках, вводити додаткові елементи, котрі вказували б на приналежність нового герба конкретній території чи територіальній громаді;
- у разі вживання у давньому гербі елементів, що не придатні для використання у сучасних умовах (скажімо - знаки окупаційної влади чи ідеологічні символи) та у разі відсутності будь-яких даних про давні герби - розробка нового знака.
2) Для давніх поселень, які отримали міські права тільки в кінці ХІХ-ХХ ст., та сіл, що мали якусь атрибутику на давніх печатках:
- аналогічно, як і для першої групи, але з урахуванням символіки печаток.
3) Для нових міст, селищ, сіл, територіальних громад, які ніколи не мали жодних знаків:
- розробка нового герба.
Для досягнення повноцінності герба при створенні нових знаків велике значення має використання сюжетів легенд, пов'язаних із розвитком території чи виникненням населеного пункту, розкриття змісту назви поселення (або версії про походження топоніма), відображення якихось специфічних місцевих особливостей, котрі підкреслюватимуть у гербі індивідуальність конкретного гербоносія та не втратять свого значення протягом тривалого часу (територіальні та географічні особливості, візерунки вишивок т.ін.).
Загальні вимоги:
1) Герб мусить подаватися у щиті. Рекомендована форма щита для територіальних громад, міст, селищ, сіл - із заокругленою нижньою частиною.
2) У гербі застосовуються метали (срібло і золото) та кольори (синій, червоний, чорний, зелений і пурпуровий).
Обов'язковим є дотримання правила геральдичної колористики, за яким можна наносити «металеві» фігури у «кольоровому» полі щита та навпаки, але недопустимо наносити «метал» на «метал» чи «колір» на «колір» (скажімо, зелений елемент на синьому полі неприпустимий).
3) Гербовий малюнок має відповідати вимогам геральдичної композиції.
4) У щиті герба можуть застосовуватися ділення.
Бажаним є використання однопольових гербів або з малою кількістю ділень, що диктується як історичною традицією, так і вимогами виразності знака.
5) У щиті герба використовуються т. зв. геральдичні і негеральдичні фігури. Бажано застосовувати невелику кількість фігур, не перевантажуючи герб.
Зображені у полі щита й повернуті у профіль людські постаті, тварини, риби, птахи, фантастичні та легендарні істоти мають дивитися геральдично праворуч (вліво від глядача, оскільки в геральдиці сторони рахуються з точки зору того, хто несе щит). Виняток робиться у випадку зображення у щиті двох таких істот, які можуть бути повернуті одна до одної обличчям або спинами. При зображенні у полі щита рухомих засобів (наприклад: човен, тварина, що біжить і т. п.) напрямок іхнього руху має бути геральдично вправо (вліво від глядача).
6) Малюнок має бути двомірним, без півтіней і перспективних зображень.
7) До гербового малюнку (у щит) не дозволяється вносити зображення Державного герба України, дату заснування, назву гербоносія чи інші. Такі деталі можуть вкомпоновуватися поза щитом, на додаткових планках чи стрічках при використанні герба на значках, в'їзних знаках, вимпелах, сувенірах тощо.
8) Не допускається використання у гербах, позащитових елементах та прапорах символів і атрибутів іноземних держав.
9) Не допускається використання одночасно різними користувачами однакових гербів чи прапорів (у т. ч., наприклад, місто і село).
10) Символіка герба має відображати одну або кілька особливостей поселення (наприклад: його назву, причини розвитку, специфічних місцевих представників фауни чи флори і т. п.). Недоцільно перенасичувати герб багатьма сюжетами або вносити до нього поширені елементи (шестерня, колосок, хвильки), котрі можуть характеризувати і будь-яке інше поселення. Необхідно також уникати т. зв. «гібридних» фігур (скажімо, півколби і півшестерні).
11) Символіка прапора або пов'язана з гербом:
- повторює гербовий малюнок без щита;
- має кольори та окремі елементи герба;
- несе зображення герба у щиті (хоча цей принцип вважається найпростішим);
- має самостійне значення.
12) У прапорі, на відміну від герба, можливе використання більшої кількості кольорів та їх відтінків (замість срібла і золота доцільно вживати відповідно білий і жовтий колір; срібними й золотими можуть залишатися елементи герба, якщо він наноситься на прапорі).
14) Для прапора обов'язково нормується співвідношення сторін та пропорції основних фігур, оскільки цей символ може тиражуватися у різних розмірах і в усіх випадках має відповідати еталонному зображенню. Розміри та вигляд древка чи навершя (вістря) не нормуються.
Окремі положення:
1) У гербах сіл, міст та громад рекомендується щит вписувати у декоративний картуш та увінчувати:
- для міст - срібною міською мурованою короною з трьома зубцями;
- для історичних сіл, які колись мали міські права, - червоною міською мурованою короною з трьома зубцями;
- для решти сіл - золотою сільською короною.
2) Прапори міст, міських районів, селищ, сіл і територіальних громад мають квадратну форму. Можуть застосовуватися як звичайні прапори (з вертикальним кріпленням до древка), з додатковим горизонтальним кріпленням (у стаціонарних умовах - в сесійному залі чи кабінеті міського голови) або як хоругви (тільки з горизонтальним кріпленням).
Зразки корон, картушів і прапора
Зразки металів і кольорів, а також їх графічне відображення